День української писемності та мови

 

Сьогодні ми зібралися, щоб відзначити День української писемності та мови — свято, яке нагадує нам про багатовікову історію нашої мови, її красу та силу. Українська мова — це не просто засіб спілкування, це душа нашого народу, його спадщина та майбутнє.

Спочатку ми ознайомились із історією свята і дізнались, що День української писемності та мови традиційно відзначався 9 листопада, проте у 2023 році це свято вирішили перенести на 27 жовтня. Причина перенесення пов'язана з церковною реформою щодо зміни календаря.

Далі згадали про Нестора Літописця — монаха  Києво-Печерського монастиря і видатного українського літописця кінця XI — початку XII століття, який є автором одного з найважливіших історичних творів Київської Русі — "Повісті минулих літ", і з ім’ям якого власне пов’язана українська писемність.

Також поговорили про розвиток української писемності та дізнались, що вона має свої корені в кирилиці, яка була створена в IX столітті для слов'янських народів. Перші писемні згадки щодо української мови з’явилися в часи Київської Русі. Основою писемності була на той час церковнослов’янська мова, яку використовували для літератури та релігійних текстів. 

А далі на нас чекала дуже цікава гра «Колесо мовознавчої удачі», під час якої ми не тільки  весело провели час, а й перевірили свої знання з української мови. Ми взяли участь у  шести конкурсах, кожен із яких випробовував наші мовні навички, кмітливість і творчість.

 Ми шукали «Мовні протилежності», добираючи  антоніми до поданих слів.

Під час конкурсу «Меморі» ми не лише тренували пам’ять, намагаючись запам’ятати яке слово заховане під певною цифрою, але й згадували до яких частин мови належать ці слова.

У конкурсі «Фразеологічна палітра» ми відгадували  фразеологізми за зображенням та  пояснювали їх значення.

У конкурсі «Мовна шарада» відгадували зашифровані слова за 30 секунд.

А в конкурсі «Мудрість у слові»  відгадували закодовані прислів’я.

Наприкінці зустрічі ми пограли в «Так або ні», де ще раз згадали факти про українську мову, підтверджуючи або спростовуючи надані твердження.

 

Сьогоднішній день ще раз довів, що українська мова — це не лише наше багатство, а й джерело натхнення. Треба пам’ятати, що кожен з нас відповідальний за її збереження і розвиток. Тож нехай українська мова завжди звучить у наших серцях і повсякденному житті!